A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великописарівська спеціалізована школа
І-ІII ступенів
ім. Героя Радянського Союзу І.М. Середи

Історія школи

     У 1897 році школа заснована як второкласна, призначена готувати вчителів для шкіл. Приймали до школи підлітків чоловічої статі з закінченою початковою освітою. Учнів навчали також палітурній і столярній справі. Налічувалося в школі більше ста учнів, переважно діти заможних верств населення.

     Першими вчителями були: Яків Кирилович Чабанов, Василь Зосимович Донницький.

     До 1932 року незмінним директором школи був Йосип Григорович Попов, який першочерговим завданням бачив навчання учнів українській мові. В ті часи в школі працював Павло Григорович Савченко – брат українського поета Якова Савченко і сам поет-початківець. В 1914 році вийшла друком книжка його поезій українською мовою під назвою «Мій сміх – моя задума».

     Ряд випускників школи стали згодом народними вчителями. Серед них В.О. Гапоненко, П.М. Мироненко, С.П. Єщенко-Фіалконський (за радянської влади був директором Одеського сільгосп інстиуту, потім завідуючим облно міста Одеси; трагічно загинув в період культа особи), М.М. Колодько (був директором заповідника Асканія-Нова).

     У 1905 році на території шкільної садиби почали будувати новий двоповерховий будинок, перший поверх якого призначався для класних кімнат, учительської, їдальні, кухні, на другому поверсі знаходилися квартири вчителів і спальні учнів гуртожитку.

     В школі виник один з видів цікавої життєво-корисної позакласної роботи – зразкова шкільна пасіка і музей бджільництва під керівництвом П.Г. Попова.

     1921 рік. Школа почала працювати за новим навчальним планом, звалась вона тепер єдиною трудовою семирічною школою.

     1922 рік. Покладено початок шкільному музею, одному з найперших музеї на Україні. Він став осередком культурно-масової роботи серед населення, про нього писали журнали «Шлях освіти» (1926 рік) та «Радянська освіта» (1929 рік).

     В школі були організовані курси української мови для вчителів шкіл волості, що створило надійний грунт для їх українізації. Широко розгорнулася гурткова робота: драматичний, літературний, природи, етнографії, бджільництва. В 1926 році вперше організовано пішохідну екскурсію до міста Харкова.

     1928 рік – в школі з’явився перший радіоприймач.

     1929 рік – подано електроенергію для освітлення школи.

     1930 рік – школа стала зватись «зразкова».

     1932 рік – «зразкову» семирічну школу було реорганізовано на середню.

     В 1937 році – перший випуск учнів десятих класів.

    1941 рік – випущено з школи три класи, більшість випускників яких пішли захищати свою Вітчизну від загарбників.

     1941-1943 рр. приміщення школи слугувало табором для військово-поленених. 

     1 вересня 1943 року директором школи призначено Семенченко Н.І. Перший післявоєнний випуск 10-х класів був у 1946 році (23 учні).

     В період з 1946 по 1974 рік із школи випущено 1 937 чоловік із них 23 з золотою медаллю, 24 з срібною медаллю. 

     Школа продовжує славні традиції, особливою гордістю стає гурток юннатів, який в 1954-1955 рр. був нагороджений грамотами та медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки (керівник гуртка Підгора А.В.)

     Гордістю школи був танцювальний колектив хлопців під керівництвом Пєшкова В.П., духовий оркестр під керівництвом Карпенко І.Ф.

     Традиційними були ярмарки солідарності, виручені кошти направлялися дітям Правдинської школи-інтернату. В школі працював КІД, який підтримував зв’язки з дітьми Болгарії, Німеччини, союзних республік, Франції.

    З 1987 по 1990 рр. директором була Горобець Л.В.
  
    У 1980 році школі присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу І.М. Середи, а в 1984 р. був відкритий музей.

    Шкільний колектив не залишає своїх кращих традицій. Колективи художньої самодіяльності є призерами районних та обласних оглядів. Спортивна команда посідає перші місця в районних, обласних спартакіадах. Команда юних волейболисток бере участь в республіканських змаганнях в місті Києві, в Севастополі та займає друге місце в республіці (тренер Никоненко П.С.)

     У 1964 році створено групи продовженого дня.

     Школа стала називатися опорною школою Великописарівської зони Охтирського району. Вона зміцнюється матеріально. В цей період в школі було виробниче навчання: землеробство, швейна справа, тракторна справа, а з 1966 введена автосправа.

     Велику популярність серед населення мала шкільна художня самодіяльність, як учительська, так і учнівська.

     У 1972 році добудовано приміщення на 12 класних кімнат.
 
     У 1978 році школа одержала нове типове приміщення на 784 учнівських місць.

     1971-1972 рр. директор школи Сірий М.О.

     1973-1975 рр. директор школи Фурсов В.П.

     1976-1986 рр. директор школи Корнієнко В.М.

     В 1988 р. створено кабінет народознавства, на базі якого була організована пошукова робота краєзнавчого характеру.

     Туристичні загони побували на екскурсії в багатьох містах: Полтаві, Києві, Прохоровці, Одесі, Ленінграді, Волгограді, Москві, Севастополі, в Криму, на Кавказі.

     В 1990 році відкрито комп’ютерний клас.

     З 1991-2005 рр. директор школи Никоненко Л.О.

     З 2005-2008 рр. директор школи Лисенко В.М.

     З 2008-2017 рр. директор школи Коноз Р.І.

     У 2009 році Великописарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів реорганізована у Великописарівську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу І.М. Середи Великописарівської районної ради Сумської області.

     У 2017 році, згідно статуту, заклад набув статусу опорного навчального закладу з трьома філіями:

- Олександрівська філія;

- Попівська філія;

- Братенічанська філія.

     У 2017 році директором школи стала Сидорова О.Ю.


 

School.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора