Виступ

Дата: 31.10.2018 09:04

Кількість переглядів: 1031

Виступ

на районному семінарі вчителів української мови і літератури

у Великописарівській СШ І-ІІІ ступенів 24.10.2018

« Шляхи  підвищення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу з   української мови і  літератури  та   роль у цьому    комп’ютерної техніки  і програмного забезпечення»

     Модернізація системи освіти передбачає  створення нового покоління засобів навчання, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними мож­ливостями комп'ютерних технологій.

Дидактичні можливості комп'ютерних технологій

•     Джерело полісенсорної інформації

•     Диференційовано організовують навчальний процес

•     Контролюють ступінь засвоєння інформації

•     Регулюють темп вивчення навчального предмета

•     Попереджають помилки

•     Дають необхідні коментарі, пояснення

•     Забезпечують зворотний зв'язок

   Комп'ютер у школі   став ефективним засобом створення сприятливих умов для інтенсифікації та підвищення якості навчального процесу, підготовки школярів до самостійної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Він дає нові можливості для творчого розвитку підростаючого покоління, сприяє розв'язанню багатьох складних проблем.   Роль комп'ютерних технологій у формуванні операційного мислення дітей, що розглядається як сукупність ряду функціональних навичок і вмінь (планування послідовних дій, цілеспрямований пошук потрібної інформації, побудова інформаційної моделі тощо) дуже важлива. Особливий інтерес викликає проблема впливу комп'ютерного навчання на розвиток та активізацію пізнавальної діяльності школярів. 

   Активізація навчально-пізнавальної діяльності — процес, спрямований на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здатності подолати труднощі, активну самостійну роботу.

     Комп′ютер допомагає під час відбору інформації, що дозволяє правильно та вчасно її подати, пожвавити процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість.  Він  сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп'ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Все це покращує якість навчання.

  На уроках словесності, треба враховувати:

•     потреби конкретного уроку;

•    рівень володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.

   У своїй роботі  рекомендую надавати  перевагу використанню створених власних уроків, зокрема, мультимедійних супроводів, адже мультимедіа — це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби і дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізацїї процесу навчання.

      На людину здійснює найефективнішу дію та інформація, яка впливає на кілька органів чуття. Вона засвоюється тим краще й міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться комп'ютерним засобам навчання. Доведено, що застосування мультимедійних матеріалів та комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту зростає на 30— 40 %.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках словесності,   стисло визначаю так:

•     посилення мотивації навчання;

•     активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри й характеру допомоги та ін.);

•     індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

•     урізноманітнення форм подання інформації;

•     урізноманітнення типів навчальних завдань;

•    створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

•     постійне застосування ігрових прийомів;

•     забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії.

  Мультимедіа  передбачає презентацію. Презентація — це набір слайдів, де є текст, графічні об'єкти, малюнки тощо. Навіть п'ятикласники з великим захопленням беруться за їх створення.    За темою підготувати невеличку презентацію або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал- це значить  продумати дизайн майбутньої презентації,  звернутися до різних джерел і вибрати тільки ту інформацію, що стосується даної теми, лаконічно розмістити на слайді й естетично оформити.    Учні з цікавістю   демонструють власний продукт і вислуховують оцінку своїх досягнень від однолітків. Можна організувати змагання: хто створить кращу презентацію.

    У навчанні особливе значення сьогодні надається власній діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню й застосуванню нею нових знань. Усі ці завдання можна успішно виконати за допомогою мультимедійних проектних технологій. Учитель організовує процесс  навчання, керує самостійною діяльності учнів,    надає їм потрібну допомогу і підтримку. Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною.

Таким чином,  мультимедійна система забезпечує:

•     наочність подання матеріалу;

•     прискорення темпу уроку;

•     здійснення міжпредметних зв'язків (інтегровані уроки);

•     постійне експериментування з метою поліпшення методики викладання  ;

•     послідовний характер навчання за рахунок планомірного нагромадження електронних наочних прикладів.

     Важлива роль серед сучасних педагогічних технологій належить проектній, що передбачає проектну діяльність і на рівні вчителя, і на рівні учнів. Основним шляхом реалізації цієї технології є метод навчальних проектів.

       Підготовка учнівських проектів з мови як дидактичний метод пов 'язана із загальними принципами навчання. Дотримання принципу індивідуалізації навчання спрямовує на виконання одноосібних учнівських проектів, врахування принципу диференціації веде до розробки групових проектних робіт.   Цю  діяльність очолює  вчитель.

    Учні вперше отримують завдання, які не мають єдиного правильного розв'язку,   вже розуміючи необхідність його знаходження, прагнучи до результату. Проекти дають змогу виявити інтерес кожного учня до процесу діяльності. Більше того, за допомогою проектів учні вибирають напрями, у яких можуть проявити свої здібності. Проектування допомагає учням усвідомити роль знань у житті і навчанні.

    Мультимедійні проекти (у вигляді презентації слайдів на комп'ютері) на лінгвістичні, міжпредметні, соціо-культурні теми допоможуть забезпечити творчий розвиток особистості, здатної ефективно розв'язувати життєві проблеми. Учитель, який систематично використовує метод проекту, створює особливий простір взаємин, що дає педагогові й учневі можливість працювати за новою освітньою парадигмою. У цьому освітньому просторі немає нудьги, лінощів, пасивності, страху очікування поганої оцінки. Тут учень відчуває радість від подолання труднощів у навчанні, відкриває світ для себе і себе у цьому світі. Учитель таким чином веде учня шляхом суб'єктивного відкриття, керує проектною діяльністю учня, складовими елементами якої є і проблемно-дослідницька, і діяльна, і рефлексивна, і комунікативна, і самовизначальна технології. Метод проектів сприяє формуванню певних особистісних якостей, які розвиваються лише під час діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. Участь у проекті допомагає набути унікального досвіду, чого не можна досягти, користуючись іншими формами навчання.

 Звісно, є в інформаційних технологій і недоліки.

По-перше, вони суттєво зменшують дію таких компонентів діяльності учнів, як інтелектуальний, мотиваційний, емоційний. По-друге, гальмується розвиток учня як суб'єкта діяльності. Тому слід особливу увагу приділити розвиткові інтелектуальної сфери (мислення, пам'яті, уваги), емоційної (формувати навички керувати своїми почуттями, виховувати адекватну самооцінку), вольової (формувати цілеспрямованість, впевненість у своїх силах, вміння долати нервове напруження) наших вихованців.

Комп'ютер — це інструмент, за допомогою якого навчання стає цікавішим, простішим, а одержані знання глибшими й узагальненими. Але не варто надто захоплюватись використанням мультимедійних технологій.

Використовуючи комп'ютер, учителеві треба пам'ятати про негативний вплив випромінювання монітора на зір, симптом хронічної втоми, тому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, передбачати спеціальні вправи на уроках для запобігання можливих небажаних наслідків.

Наше завдання — навчитися розумно використовувати комп'ютерні технології, не забуваючи про живе повсякденне спілкування, відчуття, мислення.

Існують і певні проблеми щодо застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі, які є загальними для всіх шкіл України. Це насамперед недостатня матеріально-технічна база, недостатнє програмне забезпечення, відсутність лаборанта чи інженера з обслуговування комп'ютерної техніки, консультанта-помічника для створення навчальних програм чи хоча б презентацій, бо більшість вчителів володіють комп'ютером лише на рівні користувача.

   Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури — підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання комп'ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп'ютерному класі, вимагає чіткої організації й індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.

Моделі використання ІКТ на уроках української мови та літератури:

Таблиці, малюнки, ілюстрації, схеми.

Відеофрагменти

Анімація

Друкований матеріал

Мультимедійні  презентації.

Віртуальні екскурсії  

На моє переконання,  найефективнішими є   опорні схеми, завдання на знаходження та виправлення помилок, вправи практичного прикладного змісту, вправи та завдання творчого характеру.

                                                МАТЕРІАЛИ

                          для використання та врахування в  роботі 

Орієнтовна модель проведення майстер-класу

ПОЗИЦІЯ ПЕДАГОГА-МАЙСТРА

Педагог-майстер проводить заняття зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Ніколи не прагне просто передати знання, а прагне залучити учасників до процесу, зробити їх активними, розбудити те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти й усунути те, що заважає у саморозвитку. Усі завдання майстра і його дії направлені на   підключення уяви учасників, створення такої атмосфери, яка б сприяла прояву їх як творців. Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Майстер створює атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні, виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу.

У взаєминах з колегами майстер повинен застосовувати демократичний стиль педагогічної взаємодії, проявляючи свої особисті якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність тощо. Авторські технології, що презентуються в рамках майстер-класу, не володіють властивістю фотографічної відтворюваності; проте кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворювальних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності.

Слід звернути увагу на мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка); міміку, жести, управління емоціями; пантоміміку (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); уміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна сумісність, здібність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічну імпровізацію: уміння працювати згідно з планом “в голові”, привертати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями; психологічну зіркість, уміння вичисляти “геніїв” і підтримувати тих, що “відстають”; комунікативну культуру, уміння вести діалог, дискусію; відчуття часу.

КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ Й ПРОВЕДЕННЯ

МАЙСТЕР-КЛАСУ

1. 1. Презентативність. Вираженість інноваційної ідеї, рівень її уявлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці й практиці освіти.
   2. Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота й оригінальність вирішення інноваційних ідей.
   3. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту й прийомів навчання, наявність нових ідей, таких, що виходять за рамки стандарту, відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здібність не тільки до методичного, але й наукового узагальнення досвіду.
   4. Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.
   5. Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим).