Напрямки роботи

Напрямки роботи психологічної служби

• Готовність до школи. Адаптація учнів.
• Робота з дітьми, які потребують особливої уваги.
• Психологічна підтримка обдарованих дітей.
• Психологічний супровід професійного самовизначення.
• Робота з педагогічним колективом.
• Формування психологічного здоров’я учнів, психологічна просвіта.

Робота з дітьми, які потребують особливої уваги.

     Важливим у діяльності психологічної служби є створення системи психологічної підтримки дітей пільгових категорій і схильних до девіантної поведінки, яка реалізується через проведення індивідуальних консультацій та корекційно-розвивальної роботи з дітьми.

     У психологічному розвитку підлітка основна роль належить системі соціальних взаимоотносин з навколишніми. Відомо, що одна з найважливіших особливостей підліткового періоду – бурхливий фізичний і половий розвиток, що усвідомлюється й переживається підлітками. Так, під впливом посиленого функціонування залоз внутрішньої секреції підвищується збудливість їхньої нервової системи. Тому нерідко спостерігається дратівливість, надмірна уразливість, запальність, різкість і тощо.

     Останнім часом учителі та психологи відзначають зростання кількості дітей з труднощами засвоєння навчальних програм, проблемою самоконтролю і взаємовідносинами в класних колективах, скутістю учнів, проблемами в розвитку творчих здібностей та бідністю уявлень про оточуючий світ в плані активного співіснування в ньому.

     Передусім це зумовлено недостатнім рівнем когнітивно-особистісного розвитку учнів. Тому в процесі педагогічної діяльності використовуються заняття, які допомагають дітям розвинути особистісні якості, покращують та активізують розумову діяльність, допомагають у виховній роботі щодо налагодження взаємостосунків між учнями, покращення психологічного клімату в колективі.

Психологічний супровід професійного самовизначення.

     У межах дослідження професійних інтересів і нахилів учнів виконується  групова  та індивідуальна психодіагностика, консультаційна та корекційно – розвивальна робота.

     Старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості й одночасно стадія завершення полового розвитку. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок й умінь у праці, спорті, відкриває широкі можливості для вибору професії. Також впливає на розвиток деяких якостей особистості. Усвідомлення своєї фізичної сили, привабливості, здоров'я впливає на формування в юнаків і дівчат високої самооцінки, упевненості в собі, життєрадісності й тощо, і навпаки, усвідомлення своєї фізичної слабості викликає в них замкнутість, невір'я у власні сили, песимізм. По суті, юність і є не що інше, як перехід від фізичної зрілості до зрілості соціальної.

Готовність до школи. Адаптація учнів.

     Вивчення психологічної готовності як один з головних етапів шляху вступу дитини до школи.

     Успіх адаптації у шкільній системі навчання залежить, в основному від рівня розвитку психологічної готовності дитини до школи. Готовність до шкільного навчання – багато компонентна освіта, яка потребує комплексних психологічних досліджень. Результати дослідження можуть допомогти своєчасно помітити порушення у психічному розвитку дитини.

     Психічна адаптація — процес активного пристосування людини до умов навколишнього середови­ща, перш за все — соціального.

     Якщо середовище ставить до учня вимоги, адаптуватися до яких йому важко через його особистісні або вікові особливості, то може розвинутися стан соціальної, соматичної, психічної напруженості, що і є загрозою дезадаптації.

Унаслідок цього розвиваються:

• непродуктивні форми реагування;
• симптоми порушення поведінки;
• емоційні розлади різкого ступеня.

Це виявляється в проявах:

підвищення показника емо­ційного збудження, тривожності, невротизму;

зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтро­лю, соціальної сміливості;

• з'являється почуття неповно­цінності у стосунках із товариша­ми, вчителями, батьками і в по­ведінці в цілому — надмірна соро­м'язливість;
• зниження успішності, недо­статня увага й зосередженість на уроках;
• скарги на погане самопочуття, сон;
• втрата інтересу до навчання.

     Особливо вразливими щодо розвитку стану дезадаптації школярів є критичні періоди змін умов виховання і навчання, а саме: вступ до першого класу школи та перехід із початкової школи в середню ланку.

     Тому важлива задача всіх дорослих, які беруть участь в освіті і вихованні школярів — допомогти дітям пройти період адаптації до нових умов, пов'язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніх змін.

     У нашому закладі проводиться психодіагностична робота для визначення - соціально-комунікативного розвитку учнів, тобто визначаємо актив – пасив класу, лідерів, згуртованість, зону ризику, ізольованих та відторгнутих.

- изначення вад особистісного розвитку учнів, таких як: тривожність, невпевненість, агресивність, імпульсивність, естетична нечутливість, нечесність, асоціальність, замкнутість.

- визначення батьківсько – дитячих відносин.